Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
інструменталізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
інструменталіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інструменталістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інструменталістка — и. Жін. до інструменталіст … Український тлумачний словник
інструменталіст — а, ч. 1) Музикант, що грає на якому небудь музичному інструменті. || Автор інструментального твору; композитор. 2) Фахівець, що виготовляє музичні інструменти … Український тлумачний словник
віртуоз-інструменталіст — віртуо/за інструменталі/ста, ч. Музикант, який досконало володіє технікою гри на музичному інструменті … Український тлумачний словник
слюсар-інструменталіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вокальний — а, е. 1) Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2) лінгв. Стос. до вокалізму. •• Вока/льна му/зика музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього. Вока/льна те/хніка комплекс умінь і навичок для свідомого… … Український тлумачний словник
гусан — а, ч. Середньовічний вірменський народний професійний співець та музикант інструменталіст … Український тлумачний словник
децимет — а, ч. 1) Ансамбль з 10 музикантів виконавців – інструменталістів або вокалістів. 2) Музичний твір, написаний для 10 інструментів або співочих голосів … Український тлумачний словник
